|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
- Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
- Ми звикли традиційно ховати від себе ту правду, над якою треба було б найбільше подумати.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
- Ми мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світі — щоб знайти у ньому нових друзів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
- Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
- Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь. Все брехня —
Попи й царі...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857
- Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
- Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма!
Борис ГРІНЧЕНКО
"І молилася я, й сподівалася я...", 1883
- Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882
- Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896
- На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться...
Леонід ГЛІБОВ
"Вовк та Ягня", 1854
- На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити...
Хто кохає мене щиро —
Не буде будити.
Пантелеймон КУЛІШ
"На добраніч", 1862
- На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
- Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
- Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне.
Валер'ян Підмогильний
"Місто", 1928
- Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
- Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925
- Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
- Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
|
