|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати, Став Господь милосердний їм помагати, Стало Чорне море утихати; То так то утихло, Ніби не гуляло. "Дума про бурю на Чорному морі" - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли. Євген ГРЕБІНКА "Рожа та Хміль", 1834 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, — На хвилях серця, хвилях дум Лови його недбалий шум... Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА Персонаж драми "Лісова пісня" - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський "Молитва", 1953 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля".1902 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Василь СИМОНЕНКО "Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати; Треба всюди, добрі люди, Приятелів мати. Степан РУДАНСЬКИЙ "Баба в церкві", 1858 - Чи не краса в тому, що щось тільки існує, — і не вертається більш ніколи...
Уляна КРАВЧЕНКО "Спогади учительки", 1936 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля",1902 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
|