|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 - Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця. Іван Дніпровський "Листи", 1927 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Псалми Давидові", 1845 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Леонід ГЛІБОВ "Журба", 1859 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала" - Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ "Шукання — викликання", 1893 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає, То послі торба спать не дасть. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ "Пан та Собака", 1818 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі, Бо єсть Божая правда на світі, Та розсуде і вас, і її! Іван МАНЖУРА "Нечесна", 1889 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ "Хата", 1860 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
|