| Прислів'я, приказки / Галицькі приповідки |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15- [ Містечко в Бережанскім обводі над потоком Гнилою Липою, колись було заможне. Пр. Изд.]
- [Розказують, що є люде (нарід), далеко десь на сході сонця, котрі звуться Рахмане. Они суть у Бога щасливії — дуже твердо постять, лише раз на рік на великдень мясо їдять. А великдень рахманській (кажуть) припадає на переполовленіє (25-го дня по наших великодних святках), коли шкарлупа свяченого яйця від нас аж до них запливає. — Чи не є то яка темна повість о Брахманах Індійських, або відав память колишної связи нашого народа з далеким востоком, або знать походженія Словен із Індіі !? — Пр Изд.]
- “Цигане! Якой ти віри?” — “Якой хочешь.”
- “Чому чорт мудрий?” — ” Бо старий.”
- “Що старше від розуму?” — “Увага.”
- “Що то політика?” — “Нещирість”.
- Є розум над розум.
- Єго тіло не даст уже тіні.
- Єдин кот стада мишій не боїться.
- Єдин муж в дол, а другий в дом.
- Єдин плаче -другій скаче.
- Єдні дідьки боються хреста, а другії батога.
- Єдна ластовка не робить весни.
- Єще на тоє в великій (вічовий) звон не звонили.
- Єще ся той не уродив, жеби всім догодив.
- Їв би кіт рибу, а в воду не хоче.
- Їж коза лозу, коли сіна нема.
- Їж, що дають, а роби, що кажуть.
- Їхала Хима з Єрусалима, візок скрегоче, Хима ся регоче.
- І малії камінці роблять синці.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Наступні 15
|
|
|
|
|