 | Прислів'я, приказки / ВОРОГ — Збірка М. Номиса |
|
- Важкий ворог, як у себе дома та у своїм роді.
- Ворога напій і нагодуй, а ворог ворогом таки буде.
– Напій і нагодуй, а ворог ворогом.
– Ти йому хліба і соли, ще за пазуху дай, — а він камінь за плечима.
- Ворога хлібом і сіллю карай.
- Ворогові дай хліба і солі.
– Дай ворогові хліба і солі — хоч як скаженому псові.
– Ворога напій, накорми, ще й дорогу покажи.
– Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай.
- Ворогові все віддай, а сам так останься – аби дальше від лиха.
- Е, вже на мене зуби гострять.
– Е, острять вороги зуби.
- Зі всіх сторін скубуть.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- На ворога і собака бреше.
- Не копай другому ями, бо сам в ню упадеш.
– Хто під ким яму копає, то сам в ню впадає.
- Поти не будеш ворога мати, поки його зовсім хлібом не нагодуєш.
– Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
– Не накорми, не напій — ворога не побачиш.
– Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.
- Риє та й риє на мене.
- Часник гризуть на мене (лихе щось у них на думці проти мене).
- Через вороги тяжко до пекла дістатись.
- Щоб міг, то він би ніж у мене встромив.
- Як ти тішишся, вороги смутяться!
– Як ти смутишся, то вороги тішаться.
- Як почав на мене ямку копати, як почав, так і викопав.
- Якби міг, у ложці води утопив би.
– Він такий на нього добрий, що в ложці води утопив би.
|
 |
 |
|
|
