 | Прислів'я, приказки / ЧОЛОВІК І ЖІНКА — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 - І так багато всякого лиха, а Бог ще жінок наплодив.
- Іван носить плахту, а Настя булаву. (Скоропадський гетьманував 1708-1722р. а його жінка Настя була з роду Марковичівна).
- А я свою жінку так побив, аж тіло почорніло — то давай плакати, поки аж побіліло.
- Ані на селі, ані в місті, не вір невісті.
- Ану луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара іноді відказує: Бач тепер то і лубя, а колись то і "голуб'я"!)
- Біда бабу породила, а біду чортова мати.
- Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба.
- Біда, в кого жінка бліда, — у кого червона як калина, то й тому лиха година.
– ... бліда: а в кого румяна, то кажуть, що пяна.
– ... бліда: а друга румяна, кажуть завжди пяна, або всім кохана.
- Баба тоді і хвора — як на печі.
- Баба і чорт то собі рідня,
— ... то все одно.
- Бабам звізд з неба не знимати, хоч і догори лежать.
- Бабу і чорт не змудрує.
- Без вірного друга велика туга.
- Без жінки, як без рук.
- Без одного жида, ярмарок буде.
- Безплідне дерево з раю викидають:
– Сухе дерево у пень вирубують, а безплідне з раю викидають.
- Бий і лай, та все (або: та ще й) дбай.
– Лай та собі дбай: твоя пазуха ближче.
- Боже, Боже, що та жінка може!
- В старої злющої баби десять чортів сидить, та ще й на дванадцять сідала стоять.
- В баби язик, як лопата.
1 2 3 4 5 6 7 8
|
 |
 |
|
|
