| Прислів'я, приказки / СТАРЕЦЬ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 - В старців є наука: язика ся вчити.
- В старецькім тілі та панська душа.
- В прошаки києм не загнати, а з прошаків, калачем не виманиш.
- Веди мене поводир, де пампушки печуть: там мене поцілують і пампушками нагодують.
- Гріх сміятися: так йому Бог дав.
- Жебракові село не покутя.
- З лихого торбу, аби з носом (лихому не даруй ніколи, і торбу зніми).
- Лучше би ся не родити, ніж родившися, світа не видати.
- Не зарікайся бути в прошаках.
- Не бий старого, якщо не бере чужого.
- Не святий, а сліпий.
- Сім раз на день києм бити (ледащо —жебрака, коли здоровий, а хліба просить).
- Сліпі не родяться, а робляться.
— Каліка не родиться — робиться. - Сліпець, на млинець.
— ... Не хочу! — На два! — Не бачу! — На три! — В торбу при!... — Сліпець, зїж млинець! — Не вмію! — На два! — Не смію! — На три! — У міх при! - Сліпий лучше ходить; як поводир водить.
- Сліпий ліпше знає, як, який поводир.
- Сліпого Бог веде!
- Сліпому нема гори: куди попав туди і вали.
- Старець старцем, а повагу любить.
- Старця нагодуєш, а торби його ні.
— Жебрацької торби ніколи не наповниш. 1 2
|
|
|
|
|