| Прислів'я, приказки / СМІХ — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 - Коли йдеш до вовка на обід, бери і нас з собою.
- Коли батька бють?
— Як снопи подають! - Колись засмієшся на кутні.
— А, смієшся!... бодай ти сміялася на кутні зуби! (на кутні сміятись — плакати, або сміятися з примусом, так що і рот перекривиться, кутні зуби видно). - Між чесними людьми, зубів не продавай.
- Міняй свату, сліпу кобилу на носату.
- Міняй бики на воли, аби дома не були.
- Мамо, татові вже стало лекше: перше плював на землю, а тепер вже на бороду.
- Марку, пильнуй замку! Микито, чи ти то?
—... я жінко-небого! - Мерзни, мерзни хвостику!
— Мерзни вовчий хвосте! - Мертвий би здається зареготав.
- Миколо, Миколо! сидів би ти дома, та точив веретена!
- Мино, Мино! не вчепи галушок! (не виверни галушок: осторожніший будь!).
- Мороз давить бабу, мороз давить бабу!
- Мужик! — Накакав тобі на язик!
- Ні з Микити кпити.
— Не кпити з Микити, бо Микита сам кеп. - Нім дитина запіяла, когут духа спустив.
- На кутні сміється.
- На глузи (або: на сміх) підняли.
- На того бреши, чий хліб їси.
— ... а мого хліба не їси, то на мене не бреши, (кажуть на чужу собаку, або і на людину, як бреше). - На що й голова, коли розум!
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
|
|
|
|
|