 | Прислів'я, приказки / ДОРОГА — Збірка М. Номиса |
|
1 2 3 4 - Поки сонце зайде, то і чорт не знайде.
- Поспішає, як Жид на сабаш.
- Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот.
- Святи поле, мазницю взявши.
– Посвящай поле мазницею.
- Се мені дорога кладеться (або: стелиться).
- Скільки ідеш, та все в однім місці.
- Скільки вбєш, стільки вїдеш.
- Сопи гора, аби не я.
– Сопи гора, сопи, та й не вилізеш.
– А що, гора сопе?
- Стала роса (піт на коневі).
- Там тебе і Матвій поснідає. ("Чи можна сюди їхати"? — "Ось поїдь! там тебе і т. д.).
- Тепер їхати (або: йти) — ворога карати(слизько, грузько, темно і т.п.).
- Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
- Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.
- Толкувати — ночувати! підмазати — треба їхати.
– Підмажем, та й поїдем.
- У доброго коня не довгі верстви.
- Умні люди пішком ходять, а дурні їздять.
- Хай Бог щастить — даруй Господи! (як рушають у дорогу).
- Хліб в дорозі не затяжить.
- Хоч боком котися, (рівно, сухо і т.п.).
- Хто хліб носить, той не просить.
1 2 3 4
|
 |
 |
|
|
