Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон - Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій - Жахливо – бідувати, та ще гірше – багатство злом здобувати.
Клімій - Сріблолюбця життя учті уподібнюється, де бенкетарі мертві: всім насичені, а радості бракує.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чуже чужим і пахне.
- На чужій стороні і жук мясо, і стару бабу молодицею звуть.
- На чужій стороночці, поклонишся і вороночці.
- Не вздихай! Не одному тобі чужая сторона — і нам не всім своя.
- Погана птиця, що своє гніздо паскудить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заманулось, як серед літа мерзлого.
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Троє можуть зберегти секрет, якщо двоє з них мертві.
Франклін - Трон — це просто лава, вкрита оксамитом.
Наполеон - Труднощі зростають в міру наближення до мети. Нехай кожний робить свій шлях подібно зіркам спокійно, не кваплячись, але безперервно прагнучи до наміченої мети.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - У багатих не буває дітей, лише спадкоємці.
Peter C. Newman - У багатьох людей є цілий словник, який звільняє їх від думок; він складається зі слів, котрі мало що виражають, а тому пристосованих до чого завгодно.
Це етикетки на порожніх пляшках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чиновники, які відмовились від хабарів, тепер заохочуватимуться грошима.
Роман КРИКУН - Чиновників, які відмовились від хабара, преміюватимуть грошима.
Роман КРИКУН - Чому так: чим бідніша спадщина, тим не меншає спадкоємців?
Роман КРИКУН - Шавка гавка, а дерибан іде.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Шалені маємо тарифи — чотиризначні у них цифри.
Валентина БУГРІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
