Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Світу запобігти (помочі від людей).
- Із рук глядіти. Запобігати ласки.
- Ласка не коляска: сівши не поїдеш.
- Хто не бере, тому легше.
- З громади по нитці — голому сорочка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бридкий, як паплюга.
- Бринить, як струна.
- Брови тонкі, як шнурочки.
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Зі мною не все в порядку, і з вами не все в порядку, значить, все в порядку.
Елізабет Кюблер-Росс - Зі ста дотепних один розумний.
Василь Ключевський - Зістаритися — значить стати таким, як усі.
Эрік Хоффер - Злі дружини ставлять чоловікам шишки, а добрі — роги.
Костянтин Меліхан - Зміг би хлопчик, яким ви були, пишатися таким чоловіком, як ви?
Лоренс Пітер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ті, хто творить історію, таке витворяють!
Володимир ЧЕРНЯК - Людські слабкості – рушійна сила історії.
Володимир ЧЕРНЯК - Цивілізація – ракова пухлина на тілі природи.
Володимир ЧЕРНЯК - Прогрес є процес перетворення надії на відчай.
Володимир ЧЕРНЯК - Щоб у людства було майбутнє, у нас залишилося мало часу.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє, і сонце, в душу світячи, не гріє: в змертвілих лицях — відумерла ніч. Василь СТУС "Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні, І мертвим птахом падає в долоні Моє замерзле слово. Тишина. Мойсей Фішбейн "Зречення митця", 1984
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|