Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пяного молитва, як умерлого битва.
- Пяний на все зізволяє.
- Пяному гори нема — усе рівно.
- Пяному море по коліна.
- Як пян, то капітан (або: пан); а як проспався, то й свині збоявся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Такий язик, що й на припоні не втримаєш.
- Такий, що і в ступі не влучиш.
- Тане сніг, як воскова свічка.
- Танцює, мов сонна.
- Танцює, як корова на льоду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми потопаємо в інформації й задихаємося від браку знань.
Джон Нейзбітт. - Ми працю любимо, що в творчість перейшла.
Максим Рильський. - Ми працюємо для того, щоб стати кимось, а не для того, щоб отримати щось.
Ельберт Габбарт. - Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.
Тарас Шевченко. - Ми прямуємо до абсолютної влади форми.
Жан Бодрійяр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Оживить живеє слово рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ - Не можна, мабуть, інакше, як тілько горем та бідою довести людей до розуму.
Пантелеймон КУЛІШ - Святе слово – рідна мати;
Єсть іще святиня, Вища, Богові миліша – Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна. Пантелеймон КУЛІШ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує спраги змагання. Хто затаїться в башті мовчання, Як анахорет. Микола ВОРОНИЙ "Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень, Бо кожен чин пожерло слово, Бо зміст заїла передмова І в ніч лягає кожен день. Євген МАЛАНЮК "Павза", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|