Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом. - Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський - Часто безумство людей до влади найгірших приставляє.
Святий Василь - Князеві належить володіти: у скруті – розумом, з ворогом – міццю, а до дружини – любов'ю.
- Коли хочеш над іншими володарювати, то перш учись сам собою володіти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Подібна свиня до коня!
– ... тільки шерсть не така. – Куди рівнятись свині до коня, коли шерсть не така! – Прийшла свиня до коня та й каже: "ось бо й я румак"!; а кінь відказав: "і ніженьки коротенькі, і вуха клапатенькі, і сама як свиня". - Та рожа, та не та кожа.
- "Павле, твоя кобила плавне"!
– "Брешеш Антоне, то ж вона тоне"! - Замішався, як ополоник межи ложки.
– Мішається, як жіночий ополоник. - Кожний Івась, має свій лас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Була б свинка, буде й щетинка.
- Була б свинка - буде не тільки м'ясо, а й щетинка.
- Було б у коморі, а в кишені тоді буде.
- Була м'ята, та пом'ята.
- Важко сіяти овес на бур'яні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Правильно поставлене запитання свідчить про деяку ознайомленість з предметом.
Френсис Бекон. - Право на інформацію.
Артур Сульцберґер. - Правопис не створює геніїв.
Стендаль. - Прагнення бути завжди першим — ознака вульгарності.
Альбер Камю. - Прагни не до того, щоб досягти успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс.
Альберт Ейнштейн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто у годівниці влади, той прогодує і правнуків.
Юрій РИБНИКОВ - Біля того, хто смітить грошима, завжди знаходяться двірники.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб святкувати День Конституції, треба бути матеріально забезпеченим.
Юрій РИБНИКОВ - У людства немає вибору: тільки мир може його врятувати.
Юрій РИБНИКОВ - Багатій не чує крику про допомогу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення: з його могили утворила доля народу пам'ятник — хай згине цар! Леся УКРАЇНКА "Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський "Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|