Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій - Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит - Люби ближнього твого, як самого себе.
Біблія, Левіт - Любов не знає порядку.
Ієронім - Любов перемагає все.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Прийдеться ниточка до клубочка!
— ...та не змотається.
— Чекайно, чекай! Прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся.
- Вовк ловить, та й вовка як піймають!
— Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають.
— Носив вовк козу, аж і вовка понесли.
- Унадився вовк у кошару ходити, поки ні одної вівці не буде (або: ... ходити, то й у хаті буде).
- Піп людей хова — сховають і попа.
- Повадилось решето гречку пересівати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Село, неначе писанка.
- Сердита, як відьма.
- Сердита, як кропива.
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- До читача звертайся як до розумної людини, але не забувай, що він йолоп.
Максим Звонарьов. - До чого ж просто плодити афоризми, перекручуючи навиворіт модні фрази й приказки.
Кароль Іжиковський. - Добився сам, добий товариша.
Геннадій Малкін. - Добра людина — завжди початківець.
Марк Валерій Марціал. - Добра реклама, як і добра проповідь, має заспокоювати занепокоєних і тривожити заспокоєних.
Берніс Фіцгіббон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пани — на трьох одні штани, та й ті з гуманітарки.
Володимир КУЧЕРУК - Парадокс: вживають слабші, а виживають сильніші.
Флоріан БОДНАР - Партія однодумців: один думає, решта підтакує.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Перетягувати на себе ковдру може лише той, чиї руки не зайняті затягуванням паска.
Флоріан БОДНАР - Першоквітневий указ: кожному українцю — Межигір’я!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
