Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ - Життя довге, якщо воно повне… Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як мітлою зметено.
—... змело.
—... замів.
- Як кат втяв.
—... ізтяв.
- Що пройшло, як у воду ввійшло.
—... пішло.
- Що з воза впало, то пропало.
— Давно пропало, що з воза впало.
— Упало — пиши, пропало.
— Що впало, то пропало.
- Що з горшка вибіжить, то не позбираєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хоч молодий, та ранній.
- Хочеться, як голому на вулицю.
- Хропе, як кінь.
- Хруснуло, як горіх, шугнуло, як у міх.
- Худа, як драбина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Поетичні переклади як жінки: якщо красиві, то невірні, а якщо вірні, те некрасиві.
Мойсей Сафір - Позбутися від коханки дуже просто: досить женитися на ній.
Леон Гозлан - Поїж цей суп; не бійся — в нас є ліки...
Майя Четвертова - Покликання можна розпізнати і довести тільки жертвою, що приносить вчений або художник своєму спокою і добробуту.
Лев ТОЛСТОЙ - Покликання художника — кидати світло в глибину людського серця.
Р. Шуман
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіть зірвавши з людини маску, не завжди побачиш її справжнє обличчя, за маскою можуть критися інші маски.
Андрій КОВАЛЬ - Друга, з яким є про що помовчати, цінуєш більше, ніж друга, з яким є про що поговорити.
Андрій КОВАЛЬ - Зачаклований марить, зачарований мріє, розчарований мислить.
Андрій КОВАЛЬ - Не треба клятв там, де достатньо шляхетного слова.
Андрій КОВАЛЬ - Мало знати правильні відповіді, треба знати, кому варто відповідати, а кому – ні.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію,
Що там у серденьку на дні
Відмалечку лелію.
Іван ФРАНКО
"Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
