Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА - Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід - Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА - Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як розвинеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо).
- Оставайся мамо в лузі: вже тепер ми самі друзі.
- Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи не думаєш ти йти?).
- Уродивсь (або: пішов, утік) на вовчі сльози. (Создав Бог).
- Замочити лапті, (піти в мандрівку).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Слова пристають, як горох до стіни.
- Слова торкаються, як горох об стіну.
- Слова, як мед, а діла, як полин.
- Слова, як медок, а від них іде холодок.
- Слово скаже, як снопа зв'яже.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніколи не зневажай і не насміхайся з людей які хотіли зробити щось благородне, навіть якщо у них це не вдалося. Таке личить лише рабам.
Римське правило - Ніколи нічого не робіть проти совісті, навіть якщо цього вимагають державні інтереси.
Альберт Айнштайн - Ніхто не вмирає від браку сексу. Вмирають від браку любові.
Маргарет Атвід - Ніхто не знає, що відбувається в душі людини у час пік…
Марія Матіос - Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як треба любити Вітчизну, щоб на цій любові заробити собі капітал!
Олександр ПЕРЛЮК - Ніщо так не заважає гарно жити, як бажання покращити життя.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя здається надто прекрасним, коли висить на волосині.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб нікому не було погано, треба, щоб нікому не було добре.
Олександр ПЕРЛЮК - Похмілля за випивку мудріше.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
"Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,
Мій дикий поклик цілоденний,
Первоцвіт мій, перволюб мій!
Іван Драч
"Перо", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
